У стоматології на операцію зазвичай направляє ортопед. Рідко пацієнт приходить та просить – вставте мені імплант. Зазвичай він йде на звичайний прийом, де стоматолог йому повідомляє, що тут без операційного втручання ніяк.
Як все починається?
Перед будь-якою операцією здаються аналізи на схильність до різних патологій. Список у кожного пацієнта свій і залежить стану його здоров’я. Навіть якщо у вас є певні протипоказання, то сучасні та досвідчені імплантологи проводять операцію при них, провівши перед цим більш ретельну та детальну підготовку.
Процес не найприємніший, але саме завдяки йому лікар отримує більш точну картинку. І знає, скільки приблизно часу піде на відновлення, може краще спланувати перебіг операції. До речі, про планування. Цим займається ортопед чи терапевт, хірург та консиліум лікарів.
Наприклад, ортопед обирає – де будуть осі імплантів і що у пацієнта буде зрештою в роті. Звичайно, весь процес відбувається на якісному апараті, зі знімками КТ. Тут видно і всі конструкції у роті, і кожен нерв, канал чи судина.
Далі вже хірург разом із ортопедом обирають – куди саме вставлятимуться імпланти.
Щоб клієнт отримав ту саму ідеальну та естетичну картину.
Щоб не потрапити в судини.
Щоб не перевантажити якусь ділянку щелепи.
Щоб вибрати місце, де можна обійтись без кісткової пластики.
І ще мільйон усіляких щоб. Але найважливіше, «щоб» – це полегшити процес загоєння та провести операцію без ускладнень.
Але якщо провести операцію без нарощування кістки не можна, то процес поділять на 2 частини: нарощування кістки та імплантацію.
Чому важливо мати план А, Б, В та Я?
Зазвичай, майбутнє втручання обговорюється на консиліумі. Лікарі складають плани операцій. Чому плани? Тому що в процесі може статися все, що завгодно – індивідуальні особливості, несподівана алергія, чи не такий стан тканин, як очікувалося. Людський організм може підготувати багато сюрпризів.
Щоб це передбачити, лікар продумує різні сценарії: від “все проходить за планом” до “якщо тут почалася кровотеча, мої дії такі”. Один лікар стоятиме в шоці і не знатиме, за що хапатися. Лікарі в Soprano просто беруть наступну гілку розвитку подій та працюють по ній. Кожен пункт такого сценарію підпадає під аналіз інших лікарів. Рішення ухвалюється спільне. Все це робиться для того, щоб відпрацювати будь-який непередбачуваний випадок і на самій операції не гаяти дорогоцінний час, а відразу діяти.
Після цього хірург… Ні, не йде на операцію. Не так швидко. Часто потрібно провести репетицію. Особливо, якщо складний випадок і операцію проводять не за навігаційним шаблоном, коли потрібно просто прикласти і просвердлити. Репетиція може відбуватися по 3D-моделі тканин пацієнта.
І тільки тепер відбувається сама операція з вашою участю.
А що після операції?
Після успішної операції хірург вас не кидає. Протягом наступних 7-10 днів він або сам дзвонить, або це робить його помічник і цікавиться, що з вами відбувається. Після першого тижня обов’язково призначається контрольний огляд. Наприклад, якщо це була кісткова пластика, то потрібно подивитися, як усе загоїлося.
Показник хорошої операції для хірурга – період загоєння та відсутність побічних реакцій. Чим ці показники менші – тим краще пройшла операція. На це впливає скільки часу лікар працював із відкритою раною та наскільки обережно провів усі втручання. З одного боку, потрібно зробити все швидко, з іншого – акуратно.
Чим швидше хірург приймає рішення у складній ситуації – тим вищий його рівень. Складна – це зазвичай несподівана ситуація. Хороший хірург це передбачає та планує. Тому важливо розрахувати всі ризики і продумати кілька варіантів розвитку подій. Ризики бувають типові, які характерні одночасно великих груп пацієнтів. А бувають індивідуальні – їм приділяється дуже багато часу та уваги.
Для хірурга операція по кроках виглядає так:
- Знімки.
- Аналізи.
- Підготовка з ортопедом.
- Підготовка самостійно.
- Консиліум.
- Репетиція.
- Операція.
- Ведення.
Для пацієнта ж операція виглядає інакше:
- Знову мене направили на мільйон різних непотрібних аналізів та знімків.
- Заснув.
- Прокинувся, а операція вже завершилась.
- Контрольний огляд.
Але головне – коли у пацієнта після операції немає ускладнень та питань до хірурга, значить він все зробив правильно.
Автор: Стасула Павло
